Як ми святкуємо Різдво та Новий рік у Далмації

Якщо ви думаєте, що в Хорватії, а зокрема в Далмації, Різдво святкують 25 грудня, як і в інших ~~нормальних~~ католицьких країнах, а Новий рік — 1 січня, то ви дуже помиляєтеся. Офіційно, звісно, це так. Але на практиці святкування Різдва та Нового року починається задовго до офіційних дат і не завершується зустріччю Нового року. Підготовка до Різдва починається ще в листопаді. За хорватськими звичаями, 25 листопада, у день Святої Катерини, починають співати різдвяні пісні.

Словничок-розмовничок: Božić (Божич) – Різдво Nova godina (Нова година) – Новий рік

Думаю, не варто згадувати магазини та торгові центри, які, здається, готові починати підготовку до прийдешніх свят уже в серпні. Хоча, чому б і не згадати? Згадаємо. Тим більше, що їм чудово вдається створювати різдвяно-новорічний настрій. Ялинки, прикраси, музика — усе це викликає в мене відчуття радості та передчуття дива. Тож, особисто я не проти цього маркетингового підходу. Божич/Різдво починається з адвенту (передріздвяного періоду). У продажу з’являються адвентські календарі з віконцями від 1 до 24 грудня, у кожному з яких схована шоколадка. Таким чином можна відраховувати дні до свята. Щонеділі адвенту під час обіду (після меси у багатьох) запалюється свічка. Усього їх чотири. Вони розташовані на вінку, який можна придбати або зробити самостійно. Також великі вінки прикрашають парки у містах, але у них свічки вже електричні.

Чарівністю адвенту є святкові будиночки та ковзанки. У будиночках продають глінтвейн, ковбаски, фритули, іноді млинці або навіть сарму в хлібі. Зазвичай програма адвенту включає концерти. Найвідоміші зірки виступають на вихідних. У програмі обов’язково є дитячі концерти, присвячені, наприклад, святу Святої Луції або Святого Миколая. Напередодні самого Різдва та Нового року проводиться дитячий концерт, що символізує святкування цих подій у денний час. Ми взагалі любимо подорожувати різними містечками, щоб подивитися, як там проходить адвент: як прикрашене місто, які ясла, яка розважальна програма. Окрім Спліта, для відвідування в цей період варто виділити Макарську та Задар. Вони завжди дуже цікаво прикрашені. У деяких місцях прикраси знімають навіть до свята Трьох королів (Трьох волхвів, 6 січня), тому відкладати екскурсії не варто. Багато хто відвідує столицю — Загреб. Адже там найкращий адвент у Європі. Тому в передріздвяний період одна з основних тем для обговорень: «А ви були в Загребі?».

Дітям тут, принаймні на нашій вулиці, дарують подарунки аж тричі: на Святого Миколая, на Святу Луцію та на Різдво. Слава Богу, хоч на Новий рік не дарують . На Святого Миколая діти зазвичай отримують у чобітках солодощі та невеликі іграшки. Іноді — шибу (розгу). Дехто дарує більш значні подарунки: бачила особисто перед Миколаєм, як купують дорогі іграшки. Але, думаю, такі подарунки все ж більше підходять для Різдва. На Святу Луцію у нас під подушки дітям кладуть різні солодощі. Я постійно про це забуваю, тож або потім, після розчарованого ниття моїх дітей, протягом дня підкидаю ці солодощі під матрац зі словами: «Ой, завалилися», або кажу, що дув юго (південний вітер), і Луція не змогла потрапити в димар. Поки що спрацьовувало . На Різдво подарунки, як і годиться, кладуть під ялинку. Тут вже кожен обирає подарунки на свій розсуд. Я зазвичай прошу дітей писати листа Діду Божичняку (Діду Морозу) зі своїми «замовленнями», на які я орієнтуюся при виборі подарунків.

Словничок-розмовничок: Poklon (поклон) – подарунок. Наголос на перший склад. Božični poklon (божичні поклон) – різдвяний подарунок Šiba (шиба) – розга, лозина Sveti Nikola (Светі Никола) – Святий Миколай Djed Božičnjak (Дєд Божичняк), Djeda Mraz (Дєда Мраз) – Дід Мороз

За кілька днів до Різдва всі «порядні» місцеві господині починають, як навіжені, пекти печиво та тістечка. По десятку видів. Не перебільшую. Наприклад, моя сусідка минулого року напекла 11 видів різних солодощів. Серед «обов’язкових»: орахняча/маковняча, бресквиці (персики), чупавці, облатни, маджариця.

Словничок-розмовничок: božični kolači (божичні колачі) — різдвяні борошняні кондитерські вироби suhi kolači (сухі колачі), по-далматинськи suvi kolači (суві колачі) — дослівно «сухі» борошняні солодощі: різне печиво, вафлі тощо kremasti kolači (кремасті колачі) — кремові кондитерські вироби: тістечка та торти

У Бадній день (Святвечір) запальні далматинці прикрашають ялинку. Ви б тільки бачили ці словесні баталії, де «запальні» і «незапальні» намагаються довести одне одному, коли саме її потрібно прикрашати! Я з «незапальних», тому наша ялинка тішить нас уже десь із 15-го числа. Під ялинкою обов’язково встановлюють ясла. Зазвичай це сцена народження Христа, де в центрі уваги — немовля Ісус, Марія, Йосип, кілька пастухів і пара овець, які нікуди не поспішають. Але тут починається найцікавіше: у деяких родинах фантазія настільки б’є через край, що до ясел можуть додати мініатюрні ліхтарики, шматок моху з парку, пластикового динозавра (ну як без нього?) чи навіть фігурку улюбленого супергероя. А ось у парках чи церквах вертепи сягають такого рівня мистецтва, що важко зрозуміти: це святкова інсталяція чи початок зйомок нового фільму про Різдво!

У сім’ї наших хорватських друзів ялинку/сосну та ясла встановлюють 24 грудня, на Бадняк (Святвечір). Після встановлення всіх прикрас подарунки кладуть під ялинку і чекають наступного дня. У їхній родині подарунки приносить не Дід Мороз і не Дід Божичняк, а Малі Ісус (Маленький Ісус)!

Словничок-розмовничок: jaslice (ясліце) — різдвяний вертеп, ясла, декорації під ялинку, що зображують народження Христа bor (бор) — сосна jelka (єлка) — ялинка božični bor (божичні бор), božična jelka (божична єлка) — усе це різдвяна ялинка Mali Isus (Малі Ісус) — у деяких католицьких сім’ях подарунки приносить саме він Badnji dan, Badnjak (Святвечір) — день і вечір перед Різдвом

На Бадняк далматинці дотримуються посту, тобто їдять лише пісні або рибні страви. Найпопулярнішою стравою цього дня є бакалар. Тут також не обходиться без словесних баталій, адже життєво важливо визначитися, який бакалар правильний — білий («на бьянко») чи червоний («на брудет»).

Зазвичай у цей день я готую црні ріжот (crni rižot — чорне ризото з каракатиці), ріжот са плодовіма мора (rižot sa plodovima mora — ризото з морепродуктами) та бакалара «на бьянко». Готую багато, половину віддаю сусідам, які ввечері запікають одойка (odojak – молочне поросятко) на рожні.

Ну і, оскільки на Різдво ніхто нічого не готує, різдвяний обід готують заздалегідь: запікають м’ясо, замотують сарми (голубці з кислої капусти), готують французький салат (наше олів’є без м’яса чи ковбаси). Ну, і щоб добити — кремові тістечка та торти. Якщо святкувати, то вже на повну.

Словничок-розмовничок: bakalar na bijelo (бакалар на бієло), bakalar bjanko (бакалар б’янко) — тріска «в білому» bakalar na crveno (бакалар на црвено), bakalar na crno (бакалар на црно), bakalar na brudet (бакалар на брудет), bakalar na brujet (бакалар на бруєт) — тріска «в червоному» crni rižot (црні ріжот) — чорне ризото, ризото з чорнилами каракатиці rižot sa plodovima mora (ріжот са плодовіма мора) — ризото з морепродуктами odojak (одояк) — молочне поросятко francuska salata (француска салата) — французький салат, легка версія нашого олів’є (олів’є тут, до речі, називається російським салатом) teletina (тєлетіна) — телятина

При всьому цьому «порядні та старанні» господині встигають ще й прибрати вдома, привести себе та сім’ю до ладу й зібратися на вечірню месу. Я не особливо «порядна», тому на месу не йду, а натомість, прихопивши їстівний скарб у вигляді салатів і десертів, іду до сусідів «на комін», де ми щороку печемо, п’ємо, сміємося, а після опівночі, привітавши одне одного з Різдвом, їмо.

До церкви можна йти хоч уночі, хоч уранці, а можна й зовсім не йти — як душа забажає. У післяріздвяний період священник із помічниками ходить по домівках і благословляє їх. 25, 26, 27 грудня на вулиці всіх знайомих потрібно вітати фразою: «Сретан Божич» (дослівно: щасливого Різдва). Також варто навідатися до родичів і привітати їх особисто. Бажано приходити не з порожніми руками, а принести хоча б бонбон’єру (коробку цукерок).

Словничок-розмовничок: Sretan Božić! (Сретан Божич!) — Щасливого Різдва! – так потрібно привітати. Hvala! Također! (Хвала! Такоджер!) — Дякую! Взаємно! – так потрібно відповісти. Sve najbolje! (Све найболє!) — Усього найкращого! – це можна додати до привітання. Sretan Božić i Nova godina! (Сретан Божич і Нова годіна!) — Щасливого Різдва та Нового року! – ближче до 31 грудня можна вітати одразу з обома святами. Sve najbolje u Novoj! (Све найболє у Новой!) — Усього найкращого в Новому році! – так бажають уже після Нового року.

Сильвестрово або Старий рік — це останній день у році, 31 грудня, і ніч перед Новим роком (Сильвестрова ніч). Зустріч Нового року в нашій сім’ї — це лайт-версія Різдва. Так само збираємося з друзями чи родиною, проводжаємо Старий рік і зустрічаємо Новий. Стіл святковий, але без особливих обмежень для фантазії. З «обов’язкового» — сир, пршут і французький салат. Свекруха зазвичай запікає телятину, яку ми потім їмо ще кілька днів. Багато хто йде зустрічати Новий рік «на отворено» (на відкритому повітрі). У кожному місті на центральних площах організовують концерти та святкування. Тож, якщо не дуже холодно, це також чудовий варіант.

Словничок-розмовничок: Doček (дочек) — зустріч Doček Nove godine (дочек Нове годіне) — зустріч Нового року Doček na otvorenom (дочек на отвореном) — зустріч на відкритому повітрі, тобто на вулиці Silvestrovo (Сілвестрово) — день Святого Сильвестра, офіційна назва 31 грудня в Хорватії Stara godina (Стара годіна) — більш розмовна і неформальна назва останнього дня року Sveta tri kralja/Tri kralja (Света три краля/Три краля) — свято Трьох королів

Офіційно все це різдвяно-новорічне божевілля завершується у день Трьох королів. До самого Нового року я так “ухайдокуюсь” від нескінченних подарунків, святкувань і смаколиків, що з нетерпінням чекаю Трьох королів, щоб нарешті розібрати ялинку, зняти всі прикраси й почати жити нормально.

Щоб зробити ваше святкування ще приємнішим і легко вписатися в місцеві традиції, ми підготували спеціальний безкоштовний Різдвяний розмовник. У ньому ви знайдете всі необхідні фрази хорватською мовою для привітань, святкових побажань, покупок подарунків та спілкування на різдвяних ярмарках.