Переклад документів у Хорватії для українців: що справді потрібно перекладати, апостилювати й завіряти

Є один дуже зрозумілий план, який часто виникає після переїзду до Хорватії.

Беремо папку з документами. Свідоцтво про народження — перекласти. Свідоцтво про шлюб — перекласти. Диплом — перекласти. Додаток до диплома — теж. Довідки — усі. На всяк випадок ще щось апостилювати. А краще взагалі зробити все одразу, щоб потім не бігати.

Звучить організовано. Особливо якщо мета — витратити гроші ще до того, як хтось сказав, які саме документи йому від вас потрібні.

У роботі з документами в Хорватії я б починала зовсім не з перекладу.

Бо фраза «мені треба перекласти свідоцтво про народження» для перекладача звучить приблизно як «мені треба кудись доїхати». Можна. Тільки спочатку добре б знати куди.

Переклад, апостиль і завірення — це не три назви одного й того самого

Людина каже: — Мені треба завірити документ. Добре. Що саме ви хочете зробити? Перекласти його? Зробити ovjereni prijevod? Поставити Apostille? Завірити копію в нотаріуса? Завірити підпис?

Це різні процедури, які вирішують різні завдання.

Коли в Хорватії потрібен саме завірений переклад

Тут дуже хочеться написати красивий універсальний список. «Для MUP — завжди це. Для школи — завжди це. Для університету — ось це». Було б зручно.

На жаль, документи не домовилися між собою бути зручними. Вимоги залежать від установи, процедури, типу документа, країни його видачі, вашого статусу і мети подання.

Наприклад, MUP для низки процедур щодо громадян третіх країн прямо вимагає, щоб іноземні документи були належно легалізовані та подані в завіреному перекладі хорватською мовою, із передбаченими правилами винятками для окремих ситуацій.

Ключове тут не «всі іноземні документи завжди потрібно перекладати». Ключове: дивимося вимогу конкретної процедури.

Бо іноді потрібен завірений переклад. Іноді звичайний. Іноді конкретний документ узагалі не потрібно подавати. А іноді людина вже переклала шість сторінок, а установа хотіла одну. Це дуже дисциплінує. Переважно заднім числом.

Окремо ми вже розбирали, коли можна обійтися без судового перекладача.

То що ж українцю справді потрібно перекладати?

Не все, що лежить у домашній папці з написом «Документи».

Перекладати потрібно те, що:

1. вимагає конкретна хорватська установа;
2. потрібне для конкретної процедури;
3. має бути подане хорватською мовою або в завіреному перекладі відповідно до її вимог.

Залежно від ситуації це можуть бути свідоцтва, рішення, дипломи, шкільні документи, довідки, судові рішення, довіреності, медичні документи та документи юридичних осіб.

Але сам факт, що документ існує, ще не створює обов’язку негайно його перекладати. Диплом може десять років прекрасно лежати без хорватського перекладу. Він не образиться.

А паспорт треба перекладати?

У багатьох процедурах паспорт використовується як документ, що посвідчує особу, і окремого перекладу всього паспорта може не вимагатися. В іншій справі можуть бути потрібні дані з конкретної сторінки, копія, завірена копія або інший формат.

Тому не треба перекладати паспорт просто тому, що він український. Спочатку — вимога. Потім — дія. Це правило настільки просте, що людство регулярно його ігнорує.

Апостиль на українські документи: потрібен чи ні?

— На українські документи для Хорватії потрібен апостиль?

Україна й Хорватія є учасницями Гаазької конвенції про Apostille. Якщо для конкретного українського публічного документа хорватська процедура вимагає підтвердження його автентичності, механізмом такого підтвердження може бути Apostille.

Але з цього не випливає, що кожен український документ, який ви несете в будь-яку хорватську установу, автоматично треба апостилювати. Апостиль — не декоративний елемент офіційного документа. Не треба ставити його «щоб був».

Докладніше про саму процедуру є в нашій статті «Апостиль: що це таке, навіщо потрібен і як його отримати».

А я читала, що в ЄС апостиль не потрібен

Європейські правила справді звільняють певні публічні документи від легалізації між державами-членами ЄС у межах відповідного регламенту. Україна не стає державою-членом ЄС від того, що документ подається в Хорватії.

Було б, звичайно, ефектно. Але міжнародне право поки працює трохи складніше.

Що спочатку: переклад чи апостиль?

Якщо хорватській установі потрібен документ з апостилем і його завірений переклад, практичний порядок простий:

Якщо спочатку переклали свідоцтво, а потім поставили апостиль, у вас є документ, новий апостиль і старий переклад, у якому цього апостиля ще немає. Це не трагедія. Просто дуже дорогий спосіб запам’ятати порядок дій.

Тому наша практична порада проста: якщо апостиль потрібен — з’ясуйте це до замовлення перекладу.

Де ставлять апостиль на український документ

На український документ апостиль ставить компетентний орган України відповідно до типу документа. Для різних категорій документів компетентний орган може відрізнятися.

Тобто привезти українське свідоцтво до хорватського суду й попросити: «Поставте мені тут апостиль для Хорватії» — не працює. Апостиль підтверджує український офіційний документ, тому питання вирішується через компетентні українські органи.

А що зі старими радянськими документами?

Окрема любов. Людина дістає свідоцтво про народження 1978 року. Документ цілий. Печатка є. І логічно думає: «Ну ось же документ. Поставимо апостиль».

Але оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік СРСР, мають окремі обмеження щодо проставлення апостиля на самому такому оригіналі. І ось стареньке свідоцтво, яке сорок років чудово виконувало свою роботу, раптом дізнається, що міжнародної кар’єри в нього не буде.

У таких ситуаціях потрібно дивитися, для чого саме потрібен документ і який сучасний документ можна отримати замість нього: повторне свідоцтво, витяг або інший документ залежно від процедури. Не треба автоматично викидати старе свідоцтво. І не треба автоматично бігти отримувати нове. Спочатку з’ясовуємо вимогу. Так, знову.

Цю тему окремо розібрали в матеріалі про старе радянське свідоцтво, повторне свідоцтво та витяг.

Завірений переклад і нотаріус — хто кого завіряє?

— Мені потрібен нотаріально завірений переклад. Можливо. А можливо, вам потрібен ovjereni prijevod sudskog tumača. Це не одне й те саме.

У хорватській системі функції розділені. Якщо установа просить ovjerenu presliku — завірену копію, це одне. Якщо просить ovjereni prijevod — завірений переклад, це інше.

Тобто нотаріус і судовий перекладач не стоять у черзі за однією печаткою. У кожного своя робота. Одна літера, одне слово — і ви вже йдете до іншої людини. Документи взагалі дуже добре виховують уважність.

Чи треба перекладати печатки, штампи й зворот документа?

Клієнт надсилає фотографію свідоцтва. Гарну. Рівну. Усе видно. Питаємо: — А зворот? — Там нічого немає. — Можна все-таки фото?

Приходить фото. На звороті печатка. Іноді штамп. Іноді запис. Іноді ще щось, що «нічого» виявилося досить насиченим.

Тому наша порада проста: покажіть перекладачу весь документ. Надішліть усі сторінки, лицьовий і зворотний бік, апостиль, печатки, штампи, наклейки, рукописні записи і додатки. Не треба самостійно проводити експертизу на тему «ця печатка виглядає не дуже важливою».

Ми, перекладачі, взагалі трохи дивні люди. Нормальна людина бачить печатку. Перекладач збільшує її, повертає документ, дивиться на підпис, перевіряє дату й запитує, чи точно немає ще однієї сторінки. Професійна деформація. Зате іноді корисна.

Скан, фотографія чи оригінал?

Тут треба розділити дві речі: що потрібно перекладачу для роботи і що потрібно установі для подання.

Для попередньої оцінки, розрахунку вартості й часто для підготовки перекладу нам може бути достатньо якісного скану або чітких фотографій усіх сторінок.

Але це не означає автоматично, що конкретна хорватська установа прийме роздруківку фотографії замість оригіналу.

Прізвище в документах: одна людина, три написання

У паспорті — Nataliia; у старому документі — Natalia; у хорватському записі — Natalija. Для родини це одна Наталія. Для документів — уже маленька міжнародна конференція.

Тому перед перекладом документів, де є персональні дані, корисно показати перекладачу паспорт або інший документ, за яким потрібно узгодити написання імені та прізвища латиницею. Не тому, що перекладач хоче колекціонувати ваші паспорти. А тому що одна зайва літера іноді створює значно більше листування, ніж заслуговує.

Чому не варто перекладати документи «на майбутнє»

Як правильно запитати установу

Не запитуйте: «Які документи потрібні українцям?»

Чим конкретніше питання, тим кориснішою буде відповідь. Бо «що потрібно українцям у Хорватії» — це не питання. Це вже тема для окремого міністерства.

Найчастіші помилки

1. Спочатку переклали, потім поставили апостиль.
2. Апостилювали все підряд «щоб було».
3. Переклали весь сімейний архів, а установа попросила два документи.
4. Надіслали тільки лицьову сторону, бо «на звороті нічого немає».
5. Не перевірили написання імені.
6. Переплутали завірений переклад із завіреною копією.
7. Повірили універсальній пораді з Facebook.

Особистий досвід дуже корисний. Поки не починає прикидатися законодавством.

Простий алгоритм, який економить гроші

1. 01Визначте конкретну процедуру.
2. 02Отримайте актуальний перелік вимог від установи.
3. 03Уточніть: переклад? ovjereni prijevod? Apostille?
4. 04Якщо потрібен Apostille — зробіть його до перекладу.
5. 05Надішліть перекладачу весь документ.
6. 06Покажіть написання персональних даних у паспорті.
7. 07І тільки після цього замовляйте переклад.

Так, звучить менш героїчно, ніж «я за один день переклала всю папку». Зате значно дешевше.

І найголовніше

З документами в Хорватії дуже легко почати з неправильного кінця. Спочатку перекласти. Потім апостилювати. Потім дізнатися, що потрібен інший документ. Потім перекласти ще раз.

А на четвертому етапі вже виникає філософське питання, навіщо взагалі люди винайшли держави. Можна простіше.

Спочатку з’ясуйте, що саме приймаюча установа хоче отримати. Потім підготуйте документ і, якщо потрібно, апостиль. І тільки тоді робіть той переклад, який справді потрібен.

Офіційні джерела

• MUP: документи для громадян третіх країн
• Міністерство юстиції Хорватії: stalni sudski tumači
• Міністерство юстиції Хорватії: Apostille і легалізація документів